середа, 21 жовтня 2015 р.

Сценарій новорічного мюзикла "Вечори на хуторі..." (5-11 класи)

Кума: У веселий, новорічний та різдвяний час
            До нашого села запрошуємо вас!

Кум
: Село наше кругом далеко знають
          Добрі люди на Полігон  завітають.

Кума: Сьогодні до нас в гості завітайте
            І разом з нами свято зустрічайте.

Кум: Розповімо, якщо цікавить вас
          Які пригоди трапились у нас.

Кума: У зимовий, тихий час
            Темна ніч зійшла до нас.
            В небі місяць пропливає
            Та зірки яскраві сяють.

Кум: Піднялася від землі
          У небо відьма на мітлі.
          Зірки з неба позбирала,
          Собі в торбу заховала.

                                           (на мітлі їде Солоха й збирає зірки)

Кума: А з другого боку –
            Біс, теж собі в небо ліз.
            Із Солохою зустрівся,
            Біля неї зупинився.

                                                            (вибігає чорт)

Чорт. Заховаю місяць ясний серед ночі,
           Нехай буде темно, хоч витріщуй очі!
           Нехай буде темно – мені горя мало.
           Тільки би Солоха мене шанувала.

                         (чорт ховає місяць, а потім із Солохою виконують пісню)

Кума.
А тим часом козаки до гостей збирались.
            А як вийшли з хати – дуже здивувались!

Козак 1. Куме! Куме! Подивись, як на дворі темно!
                І нема зірок на небі, дуже неприємно!
                Мабуть, не піду я в гості, повернуся в хату,
                Завалюся на печі й буду собі спати!
Козак 2. І чого це ти злякався?
                Чи не знайдемо стежки?
                Та пішли! Не гаймо часу,
                Хіба ж ми не козаки?

                                                   (козаки виконують танець)

Кум: Доки вони розмовляли
          І по темряві блукали,
          Чорт попереду забіг
          І почав трусити сніг.

Чорт. Я – дуже капосний чортяка,
            Нароблю вам переляку.
            Буду я робить старанно
            Все, щоб вам було погано.
            Хай не ступить на поріг
            В вашу хату Новий рік!
            Кожен час і кожну мить
            Буду шкоду я робить!

                                 (чорт кидає у козаків снігом, потім ховається)
Учень: Що це у вас за ігри такі? Хіба так грають?...Ось ми вам зараз покажемо, як потрібно веселиться!
                                                              (Ігри – 5 кл.)

Кум: А Солоха назбирала зірочок багато,
          Сіла собі на мітлу, та й приїхала до хати.

Солоха
(сидить за столом): Не можу жити без обману!
                                                  Що б таке зробить погане?

                                                            (стукіт)

Солоха. Хтось стоїть біля дверей. Чи не принесло гостей?

                                                       (входить піп)

Піп. Добрий день! Вітаю Вас зі святом!
         Хай міцною буде ваша хата!
         А я оце до селян походжаю,
         Нечисту силу з хати виганяю!
         А скажи мені, люба кума,
           У тебе чорта в хаті нема?

Солоха. Та що ви, панотче! Я жінка проста,
                Ніколи й не бачила ніякого чорта!
                Я й сама його боюся,
                Ходжу до церкви і Богу молюся!

Святий отче, сідайте,
Зі мною свято зустрічайте.
Ось вам на снідання вареники в сметані.
Сьорбайте потрошку.

Піп. А де моя велика ложка?

Солоха. Зараз принесу, а ще й ковбаску…

Піп. Не треба, їстиму руками,
         Аби сидіти поруч з вами.
         Який у нас чудовий стан!
         Якби не мій духовний сан,
         То я б вас взяв собі за жінку…

Солоха. Та годі вам! Куштуйте шинку.

                                (піп їсть, а потім сідає поближче до Солохи)

Піп. Люба Солохо! Дозвольте спитати:
        Що це таке у вас гарне? (гладить по руці)

Солоха. Рука!

Піп. Ой, яка добра, ой, яка чиста!
         Ой, яка біла, чудова яка!
         Люба Солохо! Дозвольте спитати:
         Що це таке у вас?

Солоха. Шия моя…

Піп. Ой, таку гарну, таку білу шию
         Та й зроду-віку не бачив я!
         Люба Солохо! Я хочу сказати,
         Та підібрати не можу слова…
Солоха: Ось так завжди – як тільки до діла, відразу ж слів у вас не вистачає… Якщо сама себе не похвалиш, то й ніхто не похвалить.
                                                (пісня Солохи «Я – королева»)

                                                                 (стукіт)

Піп. (перелякано). Ой, хтось постукав до вашої хати!

Солоха. Хто це прийшов?

Голос
: Це пан голова…

Піп. Ой, заховайте! Ой поспішайте!
         Мене врятуйте, о, Боже мій!
         Щоб не побачили нас добрі люди…

Солоха. Лізьте, панотче, у торбу мершій!

(Солоха
допомагає попові заховатися у величезну торбу. Виходить пан голова).

Солоха. Ой, пане! Де це вас так носило?
               Як же вас снігом затрусило!

                        (голова співає пісню на мотив «Встретил я Марусю…» )
                                                                (стукіт)

Голос
: Дозвольте поколядувати…
Солоха. А хто ви такі?

Колядники: Ми – колядники.
                       Хай вам, добрі люди, завжди добре буде!
                       Щоб були здорові, щоб були багаті…

Голова. Сховай мене, Солохо, кудись у своїй хаті,
                Бо як мене побачать…

Солоха. Ховайся тут, козаче!
               В куточку притулися,
               Сиди – не ворухнися.

(голова за допомогою Солохи ховається в другу величезну торбу поруч із попом.
Виходять колядники, співають колядку «Старий рік минає…»).

Солоха. Ось вам друзі паляниці, калачі і варяниці,
                Галушки і пампушки – щастя повні мішки!

Колядники. Спасибі що дозволили поколядувати,
                       А ми підемо далі – мир у вашу хату!

(колядники, тягнучи за собою торби з попом і головою, ідуть.
Виходить Вакула).


Вакула
(співає): Якби мені не тиночки та не перелази!
                             Ходив би я до Оксани по чотири рази!
                             Гарна дівчина, красуня, я її кохаю,
                             А вона мене і зовсім вже не помічає!
                             І сміється, і глузує, дражниться і коверзує.
                             Бідолашний я, мовчу, аж-но плакати хочу!
                             А терплю, одначе, тільки б її бачить!

                (виходить Оксана, виконує пісню, подруги підтанцьовують).

Вакула. Дозволь на тебе хоч дивитися.

Оксана. Д
озволю лише тоді, коли ти виконаєш моє бажання. Чула я, що у цариці є диво-предивне: кожного свята вона дарує своїм підданим подарунки і не просто подарунки, а СОЛОДОЩІ!!! Ось якщо ти зможеш принести ці солодощі від цариці, щоб ми змогли всіх наших друзів привітати зі святами, як це робить цариця, тоді я подумаю…  А зараз, мені ніколи з тобою тут теревенити. Бувай!
(Оксана з дівчатами виходять)  

Вакула. Як мені потрапити до цариці
? Їй-Богу-не знаю!
               Піду в Пузатого Пацюка поради спитаю.

               (Вакула йде, виходить Пацюк із мискою вареників, які їсть руками).                               

Кума: Встає Пацюк і зітхає, півдня штани вдягає

Кум: І
сам, хоч вже великий, не взує черевиків.
                                    (Пісня «Наші хлопці вареників хочуть»)

                                            (не сцену виходить Вакула)

Вакула. Шановний козаче! Що мені робити,
               Якщо мене Оксана не хоче любити?

Пацюк. Їж вареники в сметані
               І забудеш про кохання.
               На мене краще подивись
               І собі ось так навчись.

(тим часом чорт тихо підкрадається до Пацюка і забирає у нього миску з варениками).

Пацюк. А де ж вареники поділись,
               Куди це вони провалились?

                                                    (іде шукати вареники)

Вакула. Ні, тут поради не знайду,
               Краще я собі піду.

                            (до Вакули підкрадається чорт, хапає його за рукав)

Вакула.
Тьху, та щоб ти вже пропав!
               Як мене ти налякав!
               Згинь з очей та й пропади,
               Чорте поганий! Хоча…
               Ану, вези мене в столицю
               До самої імператриці!
               Поїдемо за подарунками.
               Ну, швидше ти, чортяча пико!

                                       (Вакула підсовує чорту під ніс кулак)

Чорт. Та вже везу, везу, не лайся! Поїхали, за хвіст чіпляйся!

                           (Вакула сідає з чортом на мітлу, і вони зникають).
                                          (Росія. Палац цариці – танець).
                               (виїжджає Вакула, сидячи на мітлі з чортом)

Вакула.
Ах, судариня, приїхав я з Полігона

Цариця. Вы с ума сошли! Куда вас черт несет

Придворна дама. До чего дошел народ!
                                Во дворец уже идет!
                                И царям совсем проходу не дает!
Цариця. Недосуг болтать мне с вами,
                Занимаюсь я делами:
                Государственный совет изучает менталитет.

Вакула. Ах, судариня, така у мене справа,
               Ваша світлосте, прошу, допоможіть!
               Моя дівчина кохана, і зовуть її Оксана,
               Хоче солодощами всіх пригостить!
               У кишені в мене – ні гроша, щоб їй допомогти…
               Змилуйся надомною ти.

Придворна дама. Как ужасно! Как ужасно!
                                Помогите ему, несчастному!

Цариця. Я должна уж, так и быть,
                Слуги мои вернЫе! Прошу вынести подарки!
( під музику, придворні виносять мішечки з подарунками і дають Вакулі)

Вакула. Повезу я їх Оксані, дуже дякую вам пані!
                                 (Вакула сідає на мітлу до чорта і вони зникають).
Цариця: Надеюсь, все будут рады подаркам. Только про самого главного, без которого не проходит новогодний праздник никто так и не вспомнил. Деревня… Ну, ничего, будет для них еще один сюрприз: им вдогонку Деда Мороза пошлю! Пускай и у них будет настоящий праздник!
                                      (Цариця з придворною дамою теж виходять).
Виходять колядники. Вони тягнуть за собою торби, в яких сховалися піп та голова.

Кума:
Тим часом всі колядники додому притягли мішки.
Дівчина. Ой! Які мішки! Дівчата, затягнемо їх у хату.
                 Що там ворушиться?
                 Мабуть п
орося
             (із торби вилізає піп. Перелякані колядники з криками відступають)

Піп.
Вже треба, мабуть вилізати,
         Бо ще з’їдять мене замість поросяти.

                            (голова теж вилізає з торби і штовхає в бік попа).

Піп. Хто мене у бік штовхає?
        Зовсім сорому не має,
        Ще й рипить, як тарантас!
        Ой, та це ж мій кум Панас!
        Що ж ми тепер за козаки,
        Як посідали у мішки?

Голова. Це Солоха у тім винна,
               Що запхала нас в торби!

                                                       (виходить Солоха).

Солоха. Замовкніть краще, козаченьки,
               Бо обскубу вам вуха!
               І кожному таке буде, хто жінок не слуха!
Учениця: Годі вам вже сперечатись,
                  Пропонуємо разом порозважатись!
                                           («Стрибки в мішках» - 9 клас)

(
під музику виходить Оксана й виїжджає на мітлі з чортом Вакула з подарунками в мішках, за ними заходить Дід Мороз і Снігурочка).

Д.М: З новим роком вас вітаю,
          Щастя й радості бажаю,
          Щоб добро було у кожній хаті,
          Здоров’я, радості багато!

Снігурочка:
 У новорічну ніч чудову
                        Забудьте все лихе і зле,
                        І посміхніться знову й знову.
                        І все погане хай мене.

Д. М.: Даруйте всім тепло і ласку,
            І весело хай буде вам,
            Любіть усіх, як діти казку,
            І насолоджуйтесь життям.
Д. М.: і Сн. (разом): З Новим, 2014 роком!!!

                                      ( фінальна пісня і танець)